Науково-дослідний інститут регіональних екологічних проблем


Науково-дослідний інститут
регіональних екологічних проблем

Адреса: м. Житомир,
бульвар Старий, 7
Тел/факс: 37-85-77
 

І. Загальна інформація

Науково-дослідний інститут регіональних екологічних проблем - основний підрозділ Житомирського національного агроекологічного університету, який забезпечує інтеграцію навчальної і науково-дослідної діяльності кафедр у сфері агроекології та радіоекології. Створений інститут у травні 2002 року на базі сільськогосподарської дослідної станції з радіоекології.

Головним завданням інституту є проведення фундаментальних і прикладних досліджень з питань агроекології, сільськогосподарської та лісової радіоекології.

Пріоритетні напрями наукових досліджень:

- агроекологічний та радіаційний моніторинг в системі ґрунт-рослина-людина в умовах радіоактивного забруднення Полісся України;

- розробка наукових основ реабілітації забруднених радіонуклідами територій;

- наукове обґрунтування ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях;

- розробка та впровадження контрзаходів з метою зменшення радіоактивного забруднення продукції рослинництва та тваринництва;

- проведення комплексних наукових досліджень щодо уточнення радіаційної ситуації на радіоактивно забруднених територіях;

- науковий супровід впровадження науково-дослідних розробок в АПК;

- оцінка ефективності контрзаходів, які застосовуються в сільському господарстві з метою зниження надходження радіонуклідів в сільськогосподарську продукцію;

- радіаційно-гігієнічна оцінка умов проживання та розробка рекомендацій з безпечного проведення сільськогосподарських робіт на забруднених територіях;

- надання методичної і практичної допомоги підприємствам різної форми власності та фізичним особам у проведенні агрохімічних аналізів ґрунтів, рослин, кормів та сільськогосподарської продукції.

Основними підрозділами інституту є: вимірювальна аналітична лабораторія, лабораторія радіаційного моніторингу, філія інституту в смт. Народичі та опорний пункт в с. Бехи Коростенського району.

У лабораторіях інституту працюють 12 штатних наукових працівників та понад 20 сумісників з числа науково-педагогічного складу університету, серед яких 4 професори та 12 кандидатів наук. Очолює інститут кандидат с.-г. наук, доцент М.І. Дідух.

Інститут має висококваліфікований науковий потенціал та сучасну науково-технічну базу, що дозволяє проводити дослідження на належному науково-методичному рівні.

ІІ. Основні результати наукової роботи

За період свого функціонування інститут пройшов певний шлях становлення і розвитку. Сільськогосподарська дослідна станція з радіоекології, яка була реорганізована в інститут, в свою чергу була створена на базі проблемної лабораторії добрив, заснованої у1963 році професором І.Й. Канівцем. З 1866 по 1990 рік цей науковий підрозділ університету очолювала заслужений працівник народної освіти України професор Л.Л. Щетініна. Тут вивчалися проблеми підвищення родючості поліських ґрунтів, продуктивності сівозмін і екологічної частоти продукції в інтенсивному землеробстві, раціональні системи добрив та обробітку ґрунтів. Співробітниками лабораторії та аспірантами розроблено технологію вирощування проміжних сидеральних культур в альтернативному землеробстві. За результатами досліджень успішно захищено докторську та 19 кандидатських дисертацій.

Починаючи з травня 1986 року вчені проблемної лабораторії під науковим керівництвом професорів Л.Л. Щетініної, В.П. Славова та М.Й. Долгілевича вивчають наслідки аварії на ЧАЕС у сільському господарстві. На території з найбільшим рівнем радіоактивного забруднення північних районів Житомирської області досліджуються закономірності міграції радіонуклідів з урахуванням різновидностей ґрунтів і сільськогосподарських угідь, особливості утримання і годівлі худоби, переходу радіоактивних речовин у продукцію рослинництва і тваринництва.

Враховуючи радіологічну ситуацію в регіоні в постчорнобильський період та проблеми АПК на радіоактивно забруднених територіях у квітні 1991 року на базі даної лабораторії було створено сільськогосподарську дослідну станцію з радіоекології, яку очолив кандидат с.-г. наук, доцент М.І. Дідух. Дослідна станція укомплектовується сучасним науковим обладнанням радіологічного спрямування і забезпечує інтеграцію науково-дослідної роботи з виробництвом.

За період функціонування дослідної станції вченими розроблено і вдосконалено 18 технологій з проблем наукових основ ведення аграрного виробництва у регіоні радіоактивного забруднення. Отримано 4 патенти, захищено 6 кандидатських дисертацій.

Основними науковими розробками за цей час є:

- технологія боротьби з вторинною міграцією радіонуклідів на с.-г. угіддя;

- екологічно безпечна технологія заготівлі та використання зелених кормів при виробництві молока в умовах радіоактивного забруднення;

- технологія використання біологічно активних речовин на посівах кормових культур;

- комплексна система захисту основних сільськогосподарських культур у радіоактивній зоні;

- система оптимізованих раціонів для дійних корів у регіоні радіоактивного забруднення Полісся України з елементами прогнозування забрудненості молочної продукції;

- методика комплексної еколого-економічної оцінки вирощування кормових культур в зоні радіоактивного забруднення.

Проведені дослідження щодо особливостей міграції радіонуклідів у організмі жуйних тварин, трансформації їх у продукцію тваринництва, що дало можливість, використовуючи закономірності процесів обміну та умов годівлі, закласти принципово нову основу для моделювання метаболізму радіонуклідів в організмі тварин.

У цей період співробітники інституту беруть участь у міжнародних наукових проектах з мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС за програмою МАГАТЕ, ПРООН-ЧПВР та в спільних дослідженнях зі Шведським аграрним університетом (м. Упсала), Варшавським аграрним університетом та Ганноверським університетом (Німеччина).


Відвідування ЧАЕС науковцями інституту та
Центру радіаційного захисту та радіоекології Ганноверського університету (Німеччина)

Проведення спектрометричних досліджень науковим співробітником інституту Романчук Л.Д. та професором Р. Міхелем в лабораторії Центру радіаційного захисту та радіоекології Ганноверського університету (Німеччина)

Відбір зразків грунту в зоні безумовного (обов’язкового ) відселення радіоактивного забруднення старшим науковим співробітником Орловським М.О. та молодшим науковим співробітником Можаром Я.А

Набутий досвід і зміни, що сталися за роки, що минули після аварії на ЧАЕС у радіаційному, соціально-економічному та політичному становищі в Україні, дозволили здійснити структурну перебудову наукових досліджень в університеті. У зв’язку з цим у травні 2002 року на базі сільськогосподарської дослідної станції з радіоекології створено науково-дослідний інститут регіональних екологічних проблем.

Основними напрямами досліджень на даному етапі стало: проведення радіологічної оцінки території зони безумовного (обов’язкового) відселення Житомирської області; розробка державної програми реабілітації територій населених пунктів Волинської, Житомирської, Рівненської областей, віднесених до зони безумовного (обов’язкового) відселення за напрямом «Ведення агропромислового виробництва»; відпрацювання технологій рекультивації радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь; вивчення особливостей поширення карантинних об’єктів в рослинництві і лісових масивах на радіоактивно забруднених землях та розробка системи захисту від них; проведення агроекологічної оцінки стану угідь, що вийшли з сільськогосподарського використання в умовах Полісся України.

Результати даних науково-дослідних робіт і відповідні розрахунки лягли в основу видання рекомендацій з ведення сільського господарства на забруднених територіях Житомирської області та їх комплексної реабілітації на 2004–2010 рр., підготовки монографії «Радіоекологічна оцінка території зони безумовного (обов’язкового) відселення Житомирської області (20 років після аварії на ЧАЕС)» та розробки ряду рекомендацій і технологій ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях.

Обробка результатів радіаційного моніторингу молодшими науковими співробітниками інституту Вінічук В.О. та Бурлак Л.В.

Крім цього, співробітники інституту брали участь у розробленні спільно з УкрНДІ сільськогосподарської радіології “Методики реабілітації земель зони безумовного (обов`язкового) відселення Київської та Житомирської областей”, “Рекомендацій по реалізації обласної програми мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС в Житомирській області” та «Рекомендацій щодо використання сільськогосподарських угідь населених пунктів, які за радіологічними показниками можуть бути відведені за межі 2-ї зони».

За результатами наукових досліджень науковцями інституту видано більше 300 наукових та науково-методичних праць, в тому числі 4 монографії і підручники.

Сьогодні співробітниками інституту продовжуються дослідження закономірностей поведінки радіонуклідів у трофічних ланцюгах ґрунт-рослина-тварина-продукція-людина, вивчаються особливості надходження радіонуклідів 137Cs та 90Sr в організм людей, які проживають на радіоактивно забруднених територіях, проводяться комплексні дослідження з оцінки радіаційної ситуації у "критичних" ландшафтах і населених пунктах та розробляються і впроваджуються у сільськогосподарське виробництво організаційні, агротехнічні, агрохімічні і технологічні заходи, що є найбільш доцільними з точки зору радіаційної безпеки і економічної ефективності.

ІІІ. СТРУКТУРА ІНСТИТУТУ

Вимірювальна аналітична лабораторія

Вимірювальна аналітична лабораторія створена ще в 1966 році як лабораторія агрохімії ґрунтів. Сьогодні лабораторія складається з декількох аналітичних груп: агрохімії ґрунту, зоохіманалізу рослин та кормів, спектрометрії та підготовки проб.

Лабораторія атестована на право виконання вимірювань, результати яких використовуються під час контролю якості та радіоекологічної безпеки кормів зелених, сіна, сінажу, силосу з зелених рослин, коренеплодів, зерна, насіння, овочів, ґрунту, продуктів харчування, лісоматеріалів згідно із галуззю.

Галузь діяльності лабораторії:

• спектрометричний аналіз концентрації природних і техногенних гамма-випромінюючих нуклідів в об’єктах навколишнього середовища;

• визначення питомої активності Sr90 в об’єктах навколишнього середовища;

• проведення вимірювань потужності еквівалентної дози гамма-випромінювань, поверхневого забруднення альфа, бета-забруднення об’єктів навколишнього середовища;

• проведення агрохімічних аналізів з визначення основних поживних речовин у ґрунті;

• проведення зоохімічного аналізу кормів та рослинної сировини;

• контроль харчових продуктів, кормів, сільськогосподарської сировини за показниками радіоекологічної безпеки.

Підготовка проб рослин ріпаку для спектрометричного аналізу старшим науковим співробітником Мудраком А.В. та студенткою-практиканткою Екологічного факультету

Визначення нітратного забруднення продуктів харчування лаборантом вимірювальної аналітичної лабораторії Защіпас В.Н.

Лабораторія радіаційного моніторингу

Лабораторія функціонує з моменту створення сільськогосподарської дослідної станції в 1991 році.

У лабораторії здійснюється радіологічний моніторинг сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях Житомирської області та проводяться комплексні дослідження щодо уточнення радіологічної обстановки на території населених пунктів регіону. Продовжуються дослідження закономірностей поведінки радіонуклідів у трофічних ланцюгах ґрунт-рослина-тварина-продукція-людина, проводяться аналізи стану радіаційної ситуації у "критичних" ландшафтах і населених пунк-тах та розробляються і впроваджуються у сільськогосподарське виробництво організаційні, агротехнічні, агрохімічні та технологічні заходи, найбільш доцільні з точки зору радіаційної безпеки і економічної ефективності.

Основні напрями досліджень:

• моніторинг і довгостроковий прогноз забруднення радіонуклідами сільськогосподарських угідь, продукції рослинництва, тваринництва та продуктів харчування лісового походження на основі математичного моделювання;

• наукові основи реабілітації радіоактивно забруднених територій Полісся Житомирщини;

• шляхи міграції і винос радіоактивних речовин в агропромисловому виробництві;

• оцінка ефективності контрзаходів та супровід їх впровадження в сільськогосподарське виробництво Житомирської області;

• радіаційно-гігієнічний стан проживання і умов праці при веденні основних видів сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві на забруднених радіонуклідами територіях;

• особливості формування дозового навантаження на мешканців населених пунктів зони радіоактивного забруднення;

• фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь в зонах радіоактивного забруднення та розробка системи захисту для основних сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб в умовах радіоактивного забруднення території;

• надання методичної та практичної допомоги господарствам всіх форм власності в освоєнні нових технологій і прогресивних прийомів ведення сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного забруднення.

Філія інституту

Філію інституту створено в смт. Народичі на базі Народницької спеціалізованої станції з догляду за землями зони безумовного (обов’язкового) відселення. Основним завданням філії є відпрацювання на радіоактивно забруднених територіях технологій рекультивації сільськогосподарських угідь та впровадження диференційованих контрзаходів щодо їх раціонального використання.

Філія інституту має експериментальну ділянку поля площею 20 га, яка розміщена в зоні безумовного (обов’язкового) відселення, лабораторні приміщення, оснащені експериментальним обладнанням для отримання біодизелю із насіння олійних культур та біогазовою установкою, які надані інституту в якості гуманітарної допомоги японською неурядовою організацією «Чорнобиль-Тюбу» з метою реалізації спільного науково-виробничого проекту «Ріпак для відродження Народницького району».

Відбір зразків грунту та рослин співробітниками інституту за проектом «Ріпак для відродження Народницького району».

Наразі на філії проводяться спільні експериментальні дослідження за фінансової підтримки японської неурядової організації «Чорнобиль-Тюбу» за проектом «Ріпак для відродження Народницького району». Основними завданнями даного проекту є радіологічна оцінка технологій вирощування сільськогосподарських культур на технічні цілі та технологій отримання біопалива (біодизель та біогаз) на територіях з підвищеним рівнем радіоакти-вного забруднення.

Біогазова установка для отримання біогазу на території з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення (с. Ласки Народицького району)

Опорний пункт інституту

Опорний пункт інституту функціонує з 1991 року в с. Бехи Коростенського району. Тут проводяться дослідження з вивчення особливостей міграційних процесів довгоживучих радіонуклідів у системі ґрунт-рослина, відпрацьовуються та впроваджуються у виробництво ефективні контрзаходи з метою зменшення радіоактивного забруднення продукції рослинництва та тваринництва.

На даному етапі на опорному пункті проводяться спільні дослідження з Інститутом органічного землеробства (Швейцарія) за проектом «Вплив біодинамічних та мікробіологічних препаратів на родючість дерново-підзолистих ґрунтів й міграцію радіонуклідів в умовах радіоактивного забруднення території після аварії на ЧАЕС», а також ведуться науково-дослідні роботи за темою: «Розробити ефективні способи застосування фосфоритів та апатитів з фосформобілізуючими мікроорганізмами та сіркою в якості місцевих фосфоритних добрив, вивчити їх вплив на властивості дерново-середньопідзолистого ґрунту Полісся».

Тематика науково-дослідних робіт
№ з/п  Назва теми,
розділу, етапу
Головна організація, замовник Науковий
керівник
Виконавці Термін вико-
нання
Очікувані результати, соціально-господарське значення, ефективність розробки, форма завершення, орієнтовні обсяги впровадження
1.   Надання послуг з проведення аналітичних та радіологічних робіт кафедрами університету ЖНАЕУ Дідух М. І. Співробітники НДІ РЕП 2013 Проведення хімічних та радіометричних аналізів на замовлення кафедр університету
2. Наукові основи відродження радіаційно забруднених земель Полісся України внаслідок аварії на ЧАЕС ЖНАЕУ Дідух М. І. Дідух М. І.,
Бурлак Л. В.,
Вінічук В. О.,
Осипчук О. Ю.
2011 ––2015  Розроблення науково обґрунтованих заходів з реабілітації та стійкого розвитку радіоактивно забруднених районів Полісся України внаслідок аварії на ЧАЕС
2.1. Розробка заходів з реабілітації та безпечного використання сільськогосподарських угідь, виведених із землекористування внаслідок аварії на ЧАЕС ЖНАЕУ Дідух М. І.  Дідух М. І.,
Бурлак Л. В.,
Вінічук В. О.
2011 ––2013 Поліпшення умов праці та проживання населення на радіоактивно забруднених територіях
2.2.  Відродження радіоактивно забруднених сільських територій методом вирощування високоенергетичних культур для біоенергії ЖОДА «Кусаноне» (Японія)  Дідух М. І. Дідух М. І.,
Орловський М. Й.,
Осипчук О. Ю.
2013 ––2015 Рекомендації з реабілітації радіоактивно забруднених угідь ЗБ(О)В методом вирощування ріпаку в якості сировини для біоенергії
2.3.  Вплив ріпакової макухи на продуктивність великої рогатої худоби та якість її продукції –– Славов В. П. Дідух М. І.,
Славов В. П.
2013 ––2014 Вивчення ефективності використання ріпакової макухи в раціонах великої рогатої худоби
2.4.  Вивчення особливостей дозового навантаження на сільськогосподарських працівників при залученні до виробництва радіоактивно забруднених угідь ЗБ(О)В Житомирської області –– Дідух М. І Дідух М. І.,
Вінічук В. О.,
студенти
2012––2014  Комплексна інформація про радіологічний стан проживання і умов праці населення зони безумовного відселення Житомирської області при ведені ними основних видів с.-г. робіт
3. Екологічний та карантинний стан угідь, що вийшли з сільськогосподарського використання в умовах Полісся Житомирщини

––

Руденко Ю. Ф. Руденко Ю. Ф.,
Борисенко В. І.,
Бурлак Л. В.
2011––2014 Рекомендації з покращання карантинного та агроекологічного стану сільськогосподарських угідь, виведених з обігу та оптимізація їх використання
4. Вивчення поширення, біологічних властивостей та заходів щодо обмеження чисельності АБМ Житомирська фітосанітарна лабораторія Плотницька Н. М. Плотницька Н. М., Ігнатюк А. І.,
Вінічук В. О.
 2012 ––2015 Розробка рекомендацій щодо заходів боротьби та запобігання поширення АБМ
5.  Агроекологічне та зоотехнічне обґрунтування оптимальних норм пасовищних кормів для виробництва високоякісного молока в різних зонах України FIBL (Швейцарія)НУБІП, ЖНАЕУ
(поданий проект за программою “SCOPES”)
Л. Флоріан,
Г. Бондаренко,
М. Дідух
Л. Флоріан,
Г. Бондаренко,
М. Дідух,
аспіранти
2014 ––2016 Науковий звіт з ефективності використання пасовищних кормів при виробництві молока.
Наукові презентації результатів досліджень.
Наукові статті.